BLOG

Флеш гра "BubbleQuod"

2008-12-08T17:33:00.007+02:00

Кожен з нас у цьому цивілізованому, трохи зциніченому і дуже онлайнізованому суспільстві має свою захисну кулю. Вона захищає від зовнішніх небезпек і водночас обмежує нашу свободу. Самовільне ув’язнення у кулі зрештою стає примусовим, адже вибратися звідти зовсім не просто… Для цього потрібно зусилля, бажання, терпіння і безмежна віра.

Отак трохи по-філософськи ми підійшли до ідеї нової флеш-гри під назвою BubbleQuod (це логічна флеш-гра, базована на фізичному движку «Glaze»). Пазл складається з 50 рівнів, а кожен 10-ий є бонусним «безрамковим» світом))). Для того, щоб пройти будь-який з них, потрібно трішки подумати і (не менш важливо, а може навіть більш))) навчитися керувати головним героєм, отією людиною, яка ув’язнилася всередині бульбашки.

Незважаючи на весь ентузіазм розробників, процес виготовлення не був дуже швидким. Кожен рівень створювався як тендітна, але повноцінна іграшка. Туди вдихали свій ентузіазм (багато ентузіазму!) продюсер, програміст, гейм-дизайнер, композитор, звукорежисер, художник та аніматор. Результатом ми задоволені, бавимося вдень і вночі. Тепер чекаємо, що вкладені нами сили бумерангом повернуться шквалом позитиву від вдоволених геймерів.

«Каверза» для аніматорів

2008-11-07T15:55:00.009+02:00

Львів відкритий для анімації. Цьогорічний Фестиваль анімації та карикатури «Каверза» - тому підтвердження. Кажуть, добрі традиції варто продовжувати. У 1999 році з легкої руки художника, скульптора Олега Дергачова пройшов Міжнародний симпозіум карикатури «Дивакувате тисячоліття», а дещо пізніше, у 2002, вилетіла анімаційна«Срібна муха». Цей фест помандрував до міста Флоренції. Італійцям припала до душі ідея згуртування довкола анімаційних фільмів. За сприяння італійської Фундації Ромуальдо дель Бьянко Олег Дергачов організував тижневий майстер-клас для студентів-художників, котрі до закінчення проекту представляли ідею та сюжет свого мультика в малюнках-розкадровках…

Повернули анімаційний фестиваль на рідні терени у 2003 році художники Володимир Дергачов і Міхай Тимошенко. Українського глядача ознайомили з анімаційною продукцією Сербії, Росії, Китаю та Канади. Дослідження того, куди рухаються різні держави у площині мультиплікації показали необхідність у продовженні та розвитку фестивалю.

Художникам необхідно створити свою тусовку не тільки для обміну досвідом. Для розвитку анімації потрібне живе середовище, ідеї. А головне – виробити необхідні механізми для втілення задумів.

Питання української анімації відкрите. Для художників, спонсорів, тих, хто може і знає, а головне хоче розвивати цю сферу мистецтва.

Фестиваль анімації та карикатури «Каверза», який організовують художник,керівник та режисер театру «Клітка» Міхай Тимошенко та «Студія Гарбуз», відбудеться 14-15 грудня. Темою оголошеного конкурсу карикатури та коміксу, що є частиною фестивалю, обрали «Євро-2012», що не залишить байдужим ні митця, ні фаната футболу. До 12 грудня художники подаватимуть роботи до мистецької галереї «Дзига». У журі конкурсу, котре визначить переможців, запрошені завідувач кафедри живопису Львівської академії мистецтв Валерій Нестеренко, кінокритик та журналіст Катерина Сліпченко, художник-аніматор Богдан Ших, художник Сергій Костишин, художник, графік, шаржист Андрій Крицун.

На недільному круглому столі, котрий об’єднає аніматорів з різних міст України, будуть говорити про тенденції розвитку анімації в Україні, авторське та комерційне кіно, комерційну анімацію, авторські права в анімації. Професіонали зможуть розкривати секрети технічних цікавинок, розповісти про найбільш успішні проекти останнього часу.

Гості та жителі Львова 15 грудня оглядатимуть карикатури у виставковій залі. Як діляться планами організатори, цього ж дня у клубі «Пікассо» відбудеться нагородження переможців. Фестову вечірку наповнюватимуть показ анімаційних фільмів, анонсування мультфільму «Симфонія життя», вистава «Amore», котру театр «Клітка»презентував у серпні на фестивалі у Празі та брейк-денс від групи «Tyron City».

«Цьогорічним фестивалем, котрий спрямований на розвиток гумористичної культури, хочемо зацікавити насамперед львів’ян. Бо люди не повинні втрачати почуття гумору. І дуже шкода було б переривати таку гарну традицію, як анімаційний фестиваль. Він постійно трансформувався. Вперше я долучився до проведення фестивалю у 2003 році. Тоді Олег Дергачов погодився, що варто поєднати карикатуру, що була основою «Дивакуватого тисячоліття» із анімацією «Срібної мухи». Ми ще додали виступ театру і брейк-денс. У нас фестиваль проходив у 2004, 2005, 2006 роках. Минулого року я спеціально нічого не організовував, ця ніша залишилася не заповненою. Минає цей рік, а у Львові так і не провели нічого подібного, - наголосив Міхай Тимошенко, – Анімацію та комікс необхідно розвивати. Бо у нас є багато талановитих людей».

Головною метою цьогорічного фестивалю «Каверза», за словами директора«Студії Гарбуз» Назара Рубашного, є потреба зрушити із застиглого стану анімацію та мультиплікацію в Україні та зокрема у Львові. «Нам потрібне середовище людей, де спілкування давало б результат навіть більше у плані мистецьких рішень, а також комерції. Розвиток анімації можна спостерігати у Києві, але талановиті люди є у Львові, і за наявності фахової освіти, були б непогані результати», - розповів Назар Рубашний.

Він зазначив, що перегляд сучасних анімацій, обмін досвідом за круглим столом, практичні поради початківцям та проведення конкурсу карикатур сприятиме також більш чіткому планові на майбутнє. «Фестиваль повинен жити. А для Львова це тим більш важливо, що у нас аніматори спілкуються тільки на тематичних форумах. Цікаво буде зібратися вживу, налагодити співпрацю», - сказав Назар Рубашний.

«Середовище художників є, і буде завжди. Але тусовка повинна давати результат. Це свято гумору та анімації додасть нам позитиву і оптимізму», – запевнив Міхай Тимошенко.

Оксана Ничипорук

kaverzafestival.blogspot.com

Casual Сonnect та його спонсори

2008-10-15T17:01:00.003+03:00

22-24 жовтня у Києві відбудеться довгоочікувана зустріч розробників казуальних ігор - Casual Сonnect. Ця подія, за словами організаторів (а ними є Casual Games Association), об’єднує понад три тисячі професіоналів у своїй галузі. Мета зустрічі – підвищити рівень світової індустрій казуальних ігор шляхом обміну досвіду між розробниками. Конференції Casual Сonnect відбуваються кожного року. Цьогоріч, на превелику нашу радість, вона пройде в українській столиці. Саме там молоді розробники матимуть змогу зустрітися із китами та титанами ігрової індустрії світового рівня, які й виступають платиновими спонсорами зустрічі. Це RealGames, Big Fish Games, Alawar Entertainment, ZapakWorld. Історія та досвід цих компаній є повчальною та заслуговує окремої розповіді. Використовуючи всезнання Світової павутини, ми зробили невелике досьє, з яким ділимося й з вами. (http://kyiv.casualconnect.org)

Компанія Big Fish Games є лідером у поширенні ігор планетарного масштабу, тобто їхній сайт є найбільшим постачальником казуальних ігор. Сміливий девіз «Кожного дня - нова гра » (A new game every day!) є виправданим. Факти доводять це без коментарів. Велика рибина співпрацює більше ніж із 500 розробниками ігор, має більше ніж 25 мільйонів відвідувань в місяць, завантажує користувачам мільйон ігор за день, і продовжує щорічно зростати на 100%. Ціна компанії у 2008 році зросла до $83.3 мільйона. Середньостатичний відвідувач Big Fish купує 25 ігор щороку. (http://www.bigfishgames.com)

Засновником Великої Рибини є Поль Селен, в одному з інтерв’ю (повну версію читайте тутрозкрив таємницю назви тепер вже відомої компанії. Колись він був єдиним працівником у своїй фірмі, друг іронічно називав цю компанію з одним трудівником - великою рибиною у озері під назвою Земля. Великій Рибині вдалося підкорити це озеро. І вже сьогодні, 5 років потому, до його формули успіху прислухаються всі початківці. Ось кілька корисних порад та думок від Поля Селена:

- Обираючи гру, яку ставите на портал, потрібно враховувати, якій віковій аудиторії вона буде цікавою. Поль Селен розповів про те, що коли компанія займалася лише виробництвом ігор, проблематично було переконати власників порталу у тому, що ця гра – беззаперечний хіт. А ставалося це тому, що користувачами цієї гри мали бути 45-річні жінки, а «ставили їй вирок» 20-річні молодики.

-Якщо ви намагатиметеся працювати, без врахування віку аудиторії, то ви робитимеме це добре, але ніколи не будете кращими за тих, які працюють на конкретну вікову категорію.

- Нехай користувачі самі вирішать чи це хороша гра, чи ні, а не працівники компанії. Перевірене правило: якщо гра стає популярною в перші кілька днів, то вона згодом матиме 30-40 тис. прихильників, а як ні – то її потрібно знімати з сайту.

- Не бійтеся, що ваша гра загубиться серед інших на великому сайті, і її не оцінятьналежно. Якщо вона дійсно цікава, то неодмінно приверне увагу. http://www.gamezebo.com/features/interviews/interview-paul-thelen-big-fish-games)

RealGames має одну пристрасть - ігри. Це слоган платинового спонсору Casual Сonnect - RealGames . Компанія є лідером виробництва та просування казуальних ігор в Європі, Латинській Америці та Сполучених Штатах. Зростаючи, RealGames приєднала до себе такі портали як RealArcade.com, GameHouse.com, Zylom.com, MrGoodLiving.com, Atrativa.com.br і GameTrust.com. Наразі ця мережа досягнула 40 мільйонів гравців щомісяця. Окрім розробки та просування казуальної гри, компанія, намагаючись обійти конкурентів, займається також мовним адаптуванням ігор. Тобто кожну свою гру працівники перекладають на вісім різних мов, дозволяючи користувачам обирати ту, яку знають. Зокрема, в каталозі компанії, є 500 ігор, які можна завантажити вісьмома різними мовами. (http://realgames.real.com)

Alawar Entertainment - ще один спонсор зустрічі і, звісно, велет ігрової індустрії. Він охопив понад 85% ігрового ринку у Східній Європі. Компанія має 9-річну історію. Займається розробкою та дистрибуцією казуальних ігор. Співпрацює з 50 командами розробників. CD-видавці у 25 країнах світу допомагають видавати щорічно більше ніж півмільйона дисків з іграми компанії. Минулого року Alawar Entertainment спільно з видавцем Java-ігри New Edge почали видавати та розповсюджувати ігри для мобільних телефонів. (http://www.alawar.ru)

Світ вільних ігор – це ZapakWorld . Компанія є рекордсменом за кількістю казуальних ігор: їх на її сайті – 12 235. Власники не бояться своєї «величини», і переконані, що 10 тисяч ігор ніколи не будуть кращими від 100 тисяч. Тим паче дефініція «найбільше ігрове призначення в світі» додає престижу та популярності сайту. Адже таке різноманіття допомагає користувачу знайти свою омріяну іграшку. (http://www.zapakworld.com)

Євгена Слободянюк

"Студія Гарбуз"

www.garbuz-studio.com

Getting Real – запрограмований успіх

2008-10-10T18:00:00.003+03:00

Стиль написання має бути лаконічним. Речення не повинно містити зайвих слів, параграф – зайвих речень, як і креслення – зайвих ліній, а механізм – зайвих частин. Це не означає, що автор робить речення короткими чи оминає всі деталі й поверхнево описує тему, навпаки – він будує розповідь таким чином, що кожне слово говорить.
The Elements of Style by William Strunk Jr.

Ви прихильник чіткої владної ієрархії, великих команд і роздутих штатів? Не можете жити без бюрократичних процесів, тривалих дебатів і багатомісячних планувань, покликаних визначити пріоритети? Багатослівні, активні на безкінечних засіданнях й обговореннях, дискутуєте про масштабність завдань і їх доцільність?
Ви – людина минулого. Ваші усталені принципи ведення бізнесу та психологія досягнення успіху вже давно неактуальні. У цьому переконані автори книги Getting Real – відома команда веб-розробників 37 signals.
Ця книга стала для багатьох революційною й окреслила нову філософію ведення бізнесу та побудови команд не лише для програмістів, маркетологів, підприємців і дизайнерів, а й для всіх, хто працює з великою ідеєю та прагне успіху. Хоча самі автори вважають, що вони не придумали чогось абсолютно нового, а просто описали власний підприємницький досвід.
Запорука успіху – люди, здатні втілювати ідеї, вважають розробники Getting Real. Люди, які пристрасно люблять свою справу. Люди, що почувають гордість за власну роботу, незважаючи на матеріальну винагороду. Люди, які вдосконалюють свій продукт до найменших деталей, навіть якщо 95% споживачів їх не помічають. Люди, які прагнуть працювати лише першокласно і на менше не згідні.
Автори Getting Real – прихильники побудови маленьких команд, кожен член якої мислить системно, може працювати багатофункціонально і талановитий у кількох напрямках.
Талановитим людям не потрібні безконечні ресурси – вони мають ентузіазм. Потреба в людському ресурсі змушує йти на компроміси, а це, своєю чергою, стимулює до визначення пріоритетів. Маленькі команди – ефективніші та гнучкіші, а це дуже важливо в умовах сучасного ринку. Бути маленькими – означає володіти величезною перевагою, надто коли це стосується комунікацій. Маленькі колективи насолоджуються меншими формальностями, меншою бюрократією і більшою свободою. Вони ближчі до клієнта.
Getting Real пропонує позбутися: часових діаграм (що охоплюють місяці чи навіть роки); надуманих функціональних специфікацій на кшталт «журавля в небі»; дебатів про масштабність; нескінченних засідань й обговорень; «потреби» наймати десятки працівників; початкових графіків розвитку, що прогнозують ідеальне майбутнє; тестувань, що не відповідають реальності; марної паперової роботи; ієрархії зверху-вниз.
Загалом, G.R. – мінімум: об’єму, деталей, паперової роботи. Менше всього, що не є головним. Задля цього так важливо окреслити у своїй роботі пріоритети та націлити всю команду на їх досягнення. Радше не націлити, а надихнути. Бо сильні команди – це ті, в яких панують творчість, здорові амбіції та спільні цінності.
Не треба озиратися на конкурентів, гнатися за лідерами. Необхідно творити свій унікальний продукт, власну неповторну історію. Не боятися змін, бо вони – запорука удосконалення. Основоположники G.R. пропонують: станьте непередбачуваними, сконцентрованими, креативними – і ви переможете.
Знати теорію – одне , інше – зуміти її реалізувати, перетворивши на успішну стратегію. Ярослав Лазор у свої 25 став не лише успішним IT-спеціалістом, а й висококласним керівником, який побудував власну діяльність на засадах Getting Real. Він консультує найпотужніші світові ІТ-компанії, розробляє програми та надихає інших на щоденні перемоги. Сьогодні компанія Ярослава відкриває нові «блакитні» океани можливостей, підкорюючи ринок інновацією та професіоналізмом.

– Коли ви вперше почули про Getting Real?
– 2005 року, коли ми розпочали знайомство з Ruby та людьми, котрі стали використовувати нові технології та методики, випадково «знайшлася» книга хлопців із 37 Signals – Getting Real. На усвідомлення ідей пішов іще рік.
– Чому вирішили перебудувати свою компанію відповідно до цих вимог?
– Getting Real дозволяє сконцентруватися на тому, що насправді важливо, а це заощадження часу та, власне, фокусування. Ми отримуємо шанс швидше побачити, чи має ідея, яку реалізовуємо, право на життя.
Наше рішення ґрунтувалося ще на тому, що нам імпонував успіх людей, котрі придумали й описали задум. Це відіграло важливу роль.
– Можете пояснити, що для вас Getting Real?
– Прагматичний погляд на речі, що дозволяє оперативно вирішувати важливі завдання й не обтяжувати себе менш значимими. Нам завжди хочеться зробити все і відразу, але реально доводиться вибирати пріоритети і відмовлятися від чогось. Це природно. Getting Real приносить розуміння цієї ідеї.
– Розкажіть докладніше про процес перебудови: з чого починали, з чим
зіткнулися, що було найскладніше?
– Спершу донесли ідеї до кожного, створили в усіх цілісну картину. Основна проблема, яку доводиться долати, – саме різноманітні (відмінні) уявлення про те, що ж найважливіше. Також доволі складно буває пояснити людям, що не всі їхні ідеї слід реалізовувати. Деякі задуми хороші самі по собі, але псують загальну картину. Як відомо, досконалість – це коли нічого забрати, а не нічого додати. Об’єднати людей навколо цієї тези і стало найважчим завданням.
– Коли відчули перші результати, і як сьогодні змінилася робота вашої
компанії?
– Ніхто і не помітив, коли наступив цей момент. Getting Real навчає ставити перед собою маленькі завдання та вирішувати їх щоденно, радіючи маленьким перемогам. Так що можна сказати, що зміни відбулися вже через два дні. Коли ж ми забули, як працювали раніше, – важко сказати.
– Ваші основні принципи?
– Не боятися забирати щось із продукту, але уважно ставитися до головного. Не чіпати бюджет і терміни, варіювати обсяг робіт. Користуватися своїми продуктами або постійно отримувати відгуки користувачів. Не наймати додаткових людей, організовувати колектив, який є вже. Працювати з людьми, в яких багато талантів.
– Чи багато у вас однодумців?
– Якщо хтось пише і читає книги на цю тему, отже, вони точно є. Ми раді своєму маленькому локальному успіху: довгі суперечки на тему смаків – марна трата часу.
– Getting Real поширений у світі?
– Окрім невеликих (хоча доволі відомих у своїх сферах) компаній на кшталт 37Signals, Getting Real застосовують окремі команди всередині великих корпорацій, зокрема Microsoft – а це важливо, адже у світі не так багато компаній, впливовіших за неї.
– Для методології, якій 4-5 років, Getting Real швидко завойовує популярність.
– Однак, це не головне. Ми щасливі, що ця методологія працює для нас.
– Чи можна назвати Getting Real особливим рецептом досягнення успіху?
– Радше методикою побудови процесу, що дозволяє прискорити досягнення успіху. Успіх приходить після певного часу організованої роботи. До того ж, кожен розуміє під успіхом щось своє. Для нас це задоволення від роботи і результати, котрі приносять користь. Маємо доволі приземлені й десь навіть банальні цілі. Ми з радістю залишимо завоювання світу комусь іншому.
– Чи взагалі легко заперечувати усталені роками принципи побудови бізнесу?
– GR не вигадує нічого кардинально нового. Було б лукавством стверджувати протилежне. Рухатися проти течії, звичайно, доводиться, але якщо зусилля скеровані на успіхи власного колективу, а не на завоювання мільйонів прихильників, то це зовсім не проблема.
– У вашій команді працюють лише молоді люди? Чи змогли перелаштуватися на нову філософію й представники старшого покоління?
– Колектив молодий, тому ця проблема нас не зачепила.
– Що найважливіше змінити у свідомості людей, аби стати успішними?
– Людям необхідно знайти ті спільні цінності, котрі будуть їх організовувати, не дадуть утратити фокус. Стара як світ ідея: порядок дає клас. Треба чітко знати, чого хочеш домогтися. Створити таке саме чітке бачення у своєї команди. Працювати, не втрачаючи концентрації, на цінностях компанії. Перестати боятися і сумніватися.
– Чому з такими можливостями для розвитку за кордоном ви все-таки залишаєтеся працювати в Україні?
– Можливості для розвитку є всюди. Деякі з них створюємо власними силами. Нам здається, що в цьому сенсі Україна кардинально не відрізняється від Швеції чи Нової Зеландії. Тут також живуть люди, які мають проблеми, а ми можемо допомогти вирішити їх.

Вікторія Гнип

Будуйте маленькі команди, кожен член якої мислить системно, може працювати багатофункціонально і талановитий у кількох напрямках.

Запорука успіху – люди, здатні втілювати ідеї.

Досьє
Ярослав Лазор

Зацікавився IT ще у 13 років. 15-літнім виграв міську, а потім Всеукраїнську олімпіади. Одразу після цих перемог почав працювати в IT-сфері. Був приватним підприємцем, тоді девелопером у TankHill (офіційна назва YesSoftware). Протягом 7 років обіймав посаду технічного директора SplineSoftware. Опісля як генеральний директор очолив дочірню голландську компанію Componence Ukraine.
Ярослав отримав здобув освіту в Національному університеті «Таврида» в Сімферополі та має ступінь магістра.
За 12 років професійної діяльності в IT зрозумів, що поширені практики створення програмного забезпечення є неправильними, неефективними та нереалістичними. Тому створив власну команду, а тоді з Андрієм Догалюком – і компанію Railsware. І почали вони to get real.
Нині Railsware успішно застосовує Getting Real у роботі з усіма своїми клієнтами. Серед них є успішний американський старт-ап RatePoint.com, для якого Railsware є повним девелоперським центром.

Вікторія Гнип

журнал УБС НБУ «Золотий резерв»

Our blog in english

2008-10-07T16:25:00.002+03:00

http://garbuzstudio.blogspot.com